Автор 
Коростень продовжує оговтуватися від масованого ракетного удару по мікрорайону Бровар, що стався 3 квітня. Поки рятувальники ліквідовують наслідки руйнувань на вщент знищеній вулиці, лікарі борються за здоров’я тих, хто дивом вижив у тому пеклі.
Того страшного дня життя мешканки мікрорайону Антоніни Лещенко висіло на волосині. Жінка саме поралася по господарству, збираючись садити моркву, коли передчуття біди змусило її шукати сховок. Саме рішення сісти біля ванної кімнати, скориставшись правилом «двох стін», стало для неї рятівним. Коли пролунав вибух, міжкімнатні двері спрацювали як щит, захистивши жінку від гострих уламків скла з вікон.
«Мені привалило одну сторону, проте добре що я сиділа. Потім потроху почала відкидати уламки. Тиск мені вже збили, приймаю заспокійливе, знеболююче та ліки для підтримки серця», – ділиться пережитим Антоніна Миколаївна.
Медичний фронт Коростеня: як лікарня приймала поранених
Для персоналу Коростенської центральної міської лікарні 3 квітня мало стати днем весняної толоки. Проте замість прибирання території лікарі опинилися в епіцентрі боротьби за людські життя. Генеральний директор закладу Сергій Ковердун згадує, що після перших повідомлень про влучання у житловий масив було негайно знято всі шлагбауми для безперешкодного заїзду машин.
До порятунку людей залучили без перебільшення весь наявний ресурс:
- травматологів та хірургів загального профілю;
- дитячих хірургів та анестезіологів;
- нейрохірургів та спеціалістів приймального відділення.
Загалом того дня допомогу надали 11 потерпілим. Троє пацієнтів після огляду та психологічної підтримки змогли повернутися додому. Ще восьмеро осіб, серед яких шестеро дітей, залишилися у стаціонарі з травмами середньої тяжкості. Пацієнтам провели повний комплекс обстежень — від комп’ютерної томографії до УЗД, аби виключити пошкодження внутрішніх органів вибуховою хвилею.
Життя після удару: шлях до одужання
Наразі восьмеро поранених перебувають під наглядом фахівців. Для Антоніни Миколаївни, яка раніше перенесла інсульт, реабілітація проходить непросто. Жінка зізнається, що фізичний біль від травм голови та ніг поступово вщухає, проте душевна рана від втрати дому залишається відкритою. Її врятували рятувальники ДСНС, оскільки самостійно пересуватися після пережитого шоку вона не могла.
Попри трагічність ситуації, місто демонструє неймовірну згуртованість. Сергій Ковердун висловив щиру вдячність своєму колективу за професіоналізм та співчуття родинам, чиє життя назавжди змінила ворожа ракета, що забрала життя 70-річної коростенки.
Сьогодні Антоніна Миколаївна намагається заспокоїти себе головним — вона та її рідні живі. Проте картина знищеної вулиці та спогади про день, що мав бути звичайним весняним буднем, досі не полишають серця жінки.
Коментарі