Освіта

У Вільшанській громаді ліцеїсти опановують мистецтво різдвяного дідуха під керівництвом місцевих майстринь

0
У Вільшанській громаді ліцеїсти опановують мистецтво різдвяного дідуха під керівництвом місцевих майстринь

У Трощі на Житомирщині передріздвяний час наповнився особливим змістом – учасниці фольклорного колективу “Берегиня” організували для ліцеїстів майстер-клас із плетіння солом’яних дідухів. Школярі не лише освоїли техніку створення символічного снопа, а й дізналися про його місце в українських традиціях.

Захід відбувся у сільському будинку культури, де майстрині розповіли про давні звичаї та показали, як зі зібраного ще восени колосся створити різдвяний оберіг. Для роботи використовують жито, пшеницю, ячмінь та букети сухоцвітів.

Дідух як символ роду і добробуту

Керівниця “Берегині” Любов Олійник пояснила учням, що дідух – це давній оберіг, який ставлять у хаті на Святвечір і який уособлює пам’ять про предків, злагоду та зв’язок поколінь.

“Дідух – це сніп-оберіг, сплетений із колосся, символ роду, урожаю, добробуту, миру та злагоди. Потрібні колоски жита, пшениці або ячменю, засушені квіти, стрічки та гарний настрій”.

Майстриня розповіла, що дідуха традиційно вносив до хати найстарший чоловік роду – дідусь, батько або син. Колектив щороку готує такі обереги, а плетіння стає частиною підготовки до свята.

Техніка плетіння: від в’язок до великого снопа

Щоб створити дідуха, спочатку формують 12 в’язок колосків – за кількістю місяців у році. Найпишнішу обирають як верхівку. Далі пучки прив’язують шарами, фіксують ниткою або шпагатом і формують стійку ніжку.

“Обираємо серце снопа – найкращий пучок. Потім прив’язуємо перші три в’язки, відступаємо кілька сантиметрів і фіксуємо. Далі додаємо ще по кілька пучків і формуємо ніжку, щоб дідух міцно стояв”.

Учні разом із майстринями примотували сухоцвіти, обирали кольорові стрічки та вчилися правильно збирати композицію. Для багатьох це стало першою спробою створити власний різдвяний оберіг.

Від майстерності до волонтерства

Учасниця колективу Олена Островська розповіла, що плетення дідухів у “Берегині” стало не лише творчою традицією, а й волонтерською місією. З 2013 року вони виготовили понад п’ять сотень снопів та передавали їх українським військовим на передову.

“Уперше ми спакували дідуха у 2014 році, коли відправляли передачу на фронт. І відтоді робимо це щороку до свят, бо в кожної з нас є кому передати”.

Майстер-клас як підтримка дітей

Фольклорниці наголошують: спільна творчість допомагає дітям відволіктися від переживань, особливо зараз, коли багато їхніх батьків служать у ЗСУ.

“Дітям важливо переключитися на світлі думки. Плетіння дідуха їх заспокоює та наповнює позитивом”,

— зазначила Людмила Костюк.

Традиції, що живуть у родинах

Ліцеїсти ділилися власними історіями. Роман Шкаралевич розповів, що у їхній родині дідуха роблять завжди – з першого снопа нового врожаю. Катерина Варгіч уперше виготовляє оберіг власноруч, хоча їхня сім’я дотримується інших різдвяних традицій – молитви та залишення вечері для предків.

“Хочу, щоб ця традиція прижилася і в нашій родині. А в молитві всі думають про одне – мир і перемогу України”.

Учениця Злата Семенюк також говорила про мрії дітей – про швидку перемогу і здійснення добрих побажань у кожній українській сім’ї.

Під час майстер-класу ліцеїсти не просто опанували старовинне ремесло, а й торкнулися духовних символів Різдва, які залишаються важливою частиною культурної спадщини українців.

Нічний обстріл Житомирського району: пошкоджені будинки та зупинений рух приміських потягів

Попередня стаття

Житомирщина 8 грудня працюватиме за посиленими графіками відключень електрики

Наступна стаття

Вам також може сподобатися

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *