Поліське золото у шкільній котельні: в Олевську знайшли три кілограми дикого меду в дровах

Звичайна перевірка стану котельні в Олевському ліцеї №1 обернулася справжнім краєзнавчим відкриттям. Директор закладу Євгеній Рябой випадково врятував від вогню архаїчну борть із покладами меду диких бджіл, яку привезли разом із партією дров.

Під час розпилювання колод для опалення ліцею увагу директора привернув незвичний отвір у стовбурі старої сосни. Придивившись, він помітив усередині сухі соти. Коли ж одну з колод розрізали, з дупла почала витікати густа липка маса. Смак підтвердив здогадку — це був натуральний лісовий мед. Директор одразу зупинив роботи та звернувся до вчителя історії Анатолія Шинкаря, який є знаним знавцем бортництва.

Архаїчне бджільництво: знахідка як екскурс в історію

Дослідивши сосну, історик виявив у ній природну материнську борть. Це найдавніша форма бджільництва, коли комахи самостійно знаходять дупла в деревах для облаштування гнізд. Знахідка виявилася не лише науковим експонатом, а й щедрим частуванням:

• з розпиляної сосни вдалося видобути понад три кілограми унікального меду;
• ласощами пригостили колектив навчального закладу;
• за словами очевидців, дикий мед мав неординарний та дуже насичений смак.

Анатолій Шинкар зазначає, що подібні випадки на Поліссі трапляються рідко, але вони яскраво ілюструють еволюцію галузі. Він нагадує, що бджільництво пройшло довгий шлях від такого архаїчного гніздування до виготовлення штучних бортей, а згодом і до рамкових вуликів, винайдених Петром Прокоповичем.

Краєзнавець також поділився родинною історією 1946 року. Тоді в урочищі Яблониця під час підготовки місця для військового містечка зрубали гігантський дуб віком до 400 років. Виявилося, що велетень був наскрізь заповнений медом — соти знаходилися не лише в стовбурі, а й майже в кожній гілці.

Сьогодні Олевська громада активно працює над збереженням цього унікального промислу. Досвідчені бортники, такі як Микола Ренкас, Володимир Дворецький та Василь Бурмака, відроджують традиції у навколишніх селах. Наразі успішно функціонують навіть експериментальні проєкти. Зокрема, у Майдані-Копищенському вдалося створити три материнські борті у живому дереві, дві з яких уже заселили бджолині родини.