Автор 
Чорнобильський заповідник офіційно поповнився новим мешканцем – шакалом звичайним. Раніше цей хижак був типовим для південних регіонів, а для поліського ландшафту він є справжньою екзотикою.
На даний момент популяція тварин залишається мінімальною.
Попередні спроби зафіксувати вид спиралися лише на розмиті кадри з фотопасток або нечіткі сліди. Тоді ідентифікувати хижака вдалося лише за приблизним силуетом.
Остаточним доказом присутності стала трагічна подія: 2 червня на автошляху між Чорнобилем та Прип’яттю авто збило представника цього виду. Це підтвердило новий факт.
Шакали займають екологічну нішу між вовками й лисицями – більші за лисиць і менші за вовків. Вони важать близько 15 кілограмів, мають сіре або рудувато-золотисте забарвлення та порівняно короткий хвіст із чорним кінчиком.
Біологи розпізнають їх за зрощеними подушечками пальців. Хижаки переважно ведуть прихований нічний спосіб життя та є всеїдними. Пара шакалів зазвичай спільно виховує своє потомство.
Зустріч з ними не є небезпечною для людини. Вони втікають від людей, хіба що виняток становлять особини з ознаками сказу.
Хижаки стрімко опановують українські території. Зараз вони зустрічаються в кожній області, особливо багато їх фіксують на Одещині, Миколаївщині та Херсонщині.
Процес експансії пов’язаний із загальноєвропейською тенденцією росту популяцій диких звірів, зокрема вовків та ведмедів. Шакали майстерно адаптуються до антропогенного ландшафту.
Для Чорнобильського заповідника цей вид є рідкісним. Чисельність шакалів невелика, тому вони ще не мають достатнього впливу. Однак у майбутньому присутність цих хижаків може дещо зменшити чисельність лисиці й уссурійського єнота (єнотоподібного пса).
Раціон нових мешканців зони відчуження, ймовірно, складатиметься з дрібних гризунів, решток вовчої здобичі, птахів та молодих копитних тварин.
Коментарі