В Україні набирає обертів дискусія про оновлення підходів до реабілітації поранених військових. Потреба у сучасних центрах відновлення, здатних об’єднати медичну, психологічну та соціальну допомогу, стала питанням національної безпеки.
Йдеться не лише про розширення інфраструктури, а про створення цілісної системи, у якій військовий отримує підтримку з перших днів після поранення й аж до повернення у громаду або службу. Від швидкості та доступності таких послуг залежить, наскільки повноцінним буде відновлення.
Сучасна модель реабілітації передбачає роботу команди фахівців – від лікарів до ерготерапевтів та соціальних працівників. Вона покликана замінити фрагментарну допомогу на комплексний, безперервний маршрут, де кожен етап підсилює попередній. Особливе місце займає психічне здоров’я, адже посттравматичний стрес чи депресія впливають не лише на ветерана, а й на обороноздатність держави.
Ключовою умовою успіху стає впровадження єдиних стандартів. Коли допомога залежить від рішення окремого командира або волонтера, виникають нерівні можливості – хтось отримує підтримку одразу, а хтось залишається сам на сам із проблемами. Стандартизовані протоколи мають усунути цю нерівність.
Чому потрібні нові правила: дані українського дослідження
Потребу в переході до системної моделі підтверджує аналітична робота Правозахисного центру для військовослужбовців “Принцип”, підготовлена за сприяння Управління психологічного забезпечення МОУ. Дослідники виявили: доступ до допомоги й досі нерівномірний та залежить від людського фактору.
Якщо командири чи фахівці розуміють важливість психологічної підтримки – вона є. Якщо ні, військові залишаються без неї. Частина навантаження лягає на волонтерів, і через це система працює непослідовно.
Проблемою залишається й розподіл функцій між установами: медичні, військові та соціальні структури працюють окремо, змушуючи людей самостійно шукати інформацію та координувати свій маршрут. Дослідження наголошує на необхідності створення єдиного шляху для кожного військового – від поранення до відновленої здатності жити та працювати.
Проєкт реалізовано в рамках ініціативи “Зміцнення потенціалу для надання комплексних реабілітаційних послуг в Україні” за фінансування Литовського фонду співробітництва в галузі розвитку та гуманітарної допомоги та Міністерства національної оборони Литви.
Литовське партнерство: інвестиція у стандарти та інфраструктуру
З 2024 року Литва стала одним із ключових партнерів України у реформуванні реабілітаційної системи. Литовський фонд співробітництва виділив 15 мільйонів євро, з яких 5 мільйонів надано Міністерством національної оборони Литовської Республіки. Всі кошти спрямовані на програму реабілітації та реінтеграції поранених і жертв війни.
Програма, розрахована на 36 місяців, охоплює три регіони – Житомир, Дніпро та Львів. У цих локаціях модернізують інфраструктуру реабілітаційних центрів, навчають персонал, впроваджують нові протоколи управління процесами та визначають напрямки, які можна масштабувати по всій країні.
Одним з основних завдань є запровадження міжнародних стандартів роботи та культури командної взаємодії. Навчання українських фахівців має сформувати середовище, у якому лікарі, терапевти та психологи працюють як єдина команда, а військовий отримує допомогу без розривів між етапами лікування.
Упорядкування реабілітаційних маршрутів та модернізація центрів має створити систему, де кожен поранений військовий отримує рівний доступ до якісного відновлення – незалежно від місця проживання чи обставин, у яких він звернувся по допомогу.
Реформа ставить за мету не просто відремонтувати приміщення чи закупити обладнання. Йдеться про зміну принципів, за якими працює підтримка військових, щоб відновлення стало таким же системним, як і служба, яку вони виконують заради країни.










Коментарі