На Житомирщині не вистачає кадрів у службі екстреної медичної допомоги

У Житомирській області фіксується дефіцит медичних працівників у сфері екстреної допомоги. Із сотні бригад, що щодня виїжджають на виклики, лише п’ять є лікарськими. Кількість охочих працювати в цій галузі продовжує зменшуватися.

Про це повідомив медичний директор КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради Віктор Гриньов.

Ситуація із кадровим забезпеченням

За словами Віктора Гриньова, з початком повномасштабного вторгнення помітно знизився інтерес до роботи у службі «швидкої». Станом на сьогодні у Центрі працює 1491 співробітник, з них:

• 93 лікарі, включно з адміністративним персоналом та керівниками підрозділів;
• 702 представники середнього медичного персоналу;
• 84 санітари;
• 611 осіб іншого складу, зокрема водії-екстрені медичні техніки.

За п’ять місяців 2025 року вдалось прийняти на роботу лише одного лікаря. До команди водіїв приєдналося 18 осіб, але 11 звільнилося. Серед парамедиків і фельдшерів ситуація ще складніша: 12 нових працівників проти 31 звільнення.

Вплив на роботу бригад

Через нестачу парамедиків у Коростишеві, Попільні та Барашах виникають труднощі з цілодобовим чергуванням. У результаті ці райони обслуговують бригади з інших пунктів, що збільшує час доїзду до пацієнтів.

Хоча офіційно у Центрі є 17 лікарських бригад, реально протягом доби працює лише п’ять. На це впливають позмінний графік, відпустки, лікарняні та підвищення кваліфікації.

Проблема старіння кадрів

Більше ніж 67% лікарів Центру — пенсійного або передпенсійного віку. Молодих фахівців, здатних замінити їх у майбутньому, замало. Інтернатуру за напрямом «Медицина невідкладних станів» проходить невелика кількість студентів, і ця цифра суттєво поступається кількості пенсіонерів.

«Кількість молоді, що проходить підготовку, і кількість лікарів пенсійного віку — несумірні. Це проблема, яку потрібно вирішувати вже зараз», — наголосив Віктор Гриньов.

Можливі шляхи вирішення

Медичний директор вважає, що ситуацію могли б покращити місцеві громади, пропонуючи медикам житло чи фінансові бонуси. Як приклад він навів Вінницьку область, де влада вже багато років преміює працівників за роботу в конкретних регіонах. На Житомирщині подібної практики досі немає.