Автор 
Місто Бердичів опинилося у небезпечній заручці. Місцевий водоканал за чотири роки перерахував понад 156 мільйонів гривень фірмі «КЕС». Альтернативи не існує. Контракти підписуються напряму без торгів.
Мер Сергій Орлюк пояснює корінь проблеми історією п’ятнадцятирічної давнини. Колись потужності належали шкірзаводу. Приватизація активів створила критичну залежність громади від монополіста. Це небезпечно.
«Це був шантаж», — коментує міський голова події 2022 року, коли власник перекривав скиди через борги. Внутрішні конфлікти лише загострюють ситуацію. «Бердичівводоканал» постійно перебуває в епіцентрі суперечок щодо фінансування та управлінських рішень.
Екологічні збитки та маніпуляції зі звітами
Співпраця з приватною структурою загрожує довкіллю. СБУ навесні 2025 року викрила цинічну оборудку: замість очищення стоків компанія просто фальсифікувала лабораторні результати. Це імітація роботи.
Природа постраждала критично. Збитки річці Гнилоп’ять сягнули 4 мільйонів гривень. Суди призначили стягнення, рахунки арештували, тож тепер місто змушене фактично фінансувати енергоспоживання об’єкта, аби запобігти санітарній катастрофі.
Масштабний план заміни інфраструктури
Місто має план виходу з кризи. Влада оприлюднила на порталі [DREAM](https://dream.gov.ua/) проєкт будівництва власного комунального комплексу. Потужність об’єкта сягне 12 500 кубометрів, чого вистачить для потреб 49 тисяч мешканців та переселенців.
Проте бюджет ініціативи становить 500 мільйонів гривень. Богдан Коляда, секретар міськради, вказує на складність пошуку коштів та можливі моделі співпраці:
- Залучення приватного партнера на умовах окупності та подальшої передачі громаді;
- Створення підприємства у спільній власності з муніципалітетом;
- Запровадження суворих механізмів тарифного регулювання для мешканців.
Націоналізацію чинних споруд влада вважає програшним сценарієм. Судова тяганина триватиме роками. Власник може зупинити процес у будь-який момент, спричинивши екологічне лихо.
Коментарі