Українці розділилися у ставленні до «тіні» – частина називає ухилення від податків мародерством

22% українців прямо прирівнюють ухилення від сплати податків і роботу в «тіні» під час війни до мародерства. Це одна з найжорсткіших оцінок, яку зафіксувало соціологічне опитування, і водночас маркер глибокого розколу в суспільному сприйнятті «тіньової» економіки.

Разом із цим загальна картина далека від однозначності. Переважна частина респондентів схиляється до критичного ставлення: 46% вважають ухилення від податків і роботу поза офіційною економікою невиправданими. Проте поруч існує майже симетричний блок тих, хто не бачить у цьому однозначного порушення моральних норм.

Йдеться про 38% опитаних, які ставляться до «тіні» лояльно. Їхні аргументи різні – від необхідності виживання малого бізнесу (16%) до недовіри до того, як держава використовує бюджетні кошти (22%). Ще 16% не змогли сформулювати чітку позицію, залишивши питання відкритим.

Опитування проводилося з 25 по 30 квітня 2026 року на замовлення «Слово і діло». У дослідженні взяли участь 1200 інтернет-користувачів віком від 18 років з усієї території України, окрім тимчасово окупованих територій. Статистична похибка не перевищує 2,89% при ймовірності 0,95. Метод збору даних – онлайн-опитування на платформі «Lemur» у форматі CAWI.

Регіони, вік і різні уявлення про «податкову чесність»

Географія відповідей показує помітні відмінності у ставленні до «тіньової» економіки. Найчастіше її виправдовують на Сході – 29% респондентів, та на Півдні – 27%. У цих регіонах ухилення від податків нерідко розглядають як інструмент виживання.

Інша картина в центрі країни, де найвищий показник сприйняття несплати податків як мародерства – 28%. Київ вирізняється ще більш контрастно: тут зафіксовано і найвищу частку тих, хто вважає податки внеском у перемогу (29%), і водночас найнижчу підтримку «тіні» – лише 14%.

Вікові групи демонструють різну логіку фінансової поведінки. Найстарші учасники опитування, 55+, найчастіше виступають проти «тіньової» економіки: 52% у цій групі вважають її невиправданою, а приблизно кожен четвертий називає її мародерством.

Молодші українці 18–29 років, а також респонденти 45–54 років, частіше допускають роботу поза офіційною економікою як вимушений крок для виживання бізнесу – 19% у кожній з цих груп. Це формує помітний розрив між поколіннями у сприйнятті фінансової легальності.

Гендерні відмінності менш різкі, але також фіксуються. Чоловіки частіше виправдовують ухилення від податків як вимушене рішення – 18% проти 14% серед жінок. Водночас саме чоловіки частіше називають такі дії мародерством – 24% проти 21%.

Жінки натомість частіше залишаються невизначеними – 19% не змогли сформулювати чітку позицію. У сукупності ці дані підкреслюють: дискусія про «тіньову» економіку в Україні залишається не лише економічною, а й етичною, із різними відповідями залежно від досвіду, регіону та віку.