Серед масштабного обміну повернулися десятеро жителів Житомирщини – історії полону і очікування

У межах великого обміну військовополоненими, який відбувся 15 травня 2026 року та охопив 205 українських захисників, додому повернулися одразу десятеро жителів Житомирської області. Для їхніх родин це стало моментом, на який чекали роками – інколи в повній тиші й невизначеності.

Серед тих, хто нарешті ступив на рідну землю після тривалого перебування в російській неволі, – 29-річний військовослужбовець Ігор Пивовар із села Зороків Оліївської громади. Він провів у полоні понад три роки після того, як потрапив туди наприкінці грудня 2022 року.

Його дружина Дарина розповідає, що чоловіка мобілізували ще у березні 2022 року. Службу він проходив у складі 95 окремої десантно-штурмової бригади, у 13 батальйоні. Сам момент полону стався 26 грудня 2022 року поблизу Червонопопівки на Луганщині.

«Він був десантником. У полон потрапив 26 грудня 2022 року біля Червонопопівки на Луганщині», — сказала дружина військового.

Про його зникнення родина дізналася майже одразу, але підтвердження полону лише закріпило довгі місяці очікування. До служби Ігор працював на пилорамі у рідному селі. У подружжя є дев’ятирічний син, який також чекав на повернення батька.

Ще один звільнений – Віталій Іщук із села Іванків Станишівської громади. У громаді повідомили про його повернення та подякували воїну за витримку і службу. Для місцевих це стало ще одним підтвердженням того, що очікування не було марним.

Серед звільнених також двоє військових із Коростенської громади. Один із них – Олександр Копишинський, 1997 року народження, боєць 54 окремої механізованої бригади. Він зник безвісти в районі Сєвєродонецька 16 червня 2022 року.

Другий – Сергій Мороз, також 1997 року народження, матрос 36 окремої бригади морської піхоти. Він зник під час бойових дій у районі Маріуполя. Обидва військові перебували в полоні тривалий час, і їхнє повернення стало важливою новиною для громад.

У Станишівській громаді та інших населених пунктах області люди ділилися емоціями повернення захисників. У повідомленнях громад звучали слова вдячності та підтримки військовим, які пережили роки неволі.

Ще один звільнений – сержант Олексій Леонідович Коркушко, 20 листопада 1993 року народження. У полон він потрапив у квітні 2022 року. Про його повернення повідомили в Овруцькій міській раді, де окремо подякували і самому військовому, і його матері за витримку та силу очікування.

«Щиро дякуємо Олексію Леонідовичу за стійкість, незламність духу, вірність присязі та любов до Батьківщини. Низький уклін і особлива вдячність мамі Захисника — Галині Миколаївні Мошківській — за материнську силу, витримку, віру та невтомне очікування сина».

Окремою історією став і повернутий з полону військовий із Красногірки – морський піхотинець Андрій Хмільовський. Він був серед оборонців Маріуполя і провів у неволі чотири роки, що стало одним із найдовших термінів серед звільнених у цьому обміні.

У Житомирському медіапросторі також повідомляли, що загалом додому повернулися десятеро жителів області. Для багатьох із них це завершення багаторічного очікування, яке трималося на надії, листах і віри родин у повернення своїх близьких.

Повернення кожного з цих військових стало окремою історією виживання і витримки. Для їхніх родин це момент, коли довгі роки невідомості нарешті змінилися на просте, але довгоочікуване слово – додому.