Автор 
На Житомирщині під час оперативного відпрацювання Бердичівського району правоохоронці зупинили масштабний незаконний промисел. Поблизу села Дерганівка, на річці Роставиця, чоловік ігнорував нерестову заборону, розставивши сотні метрів сіток. Тепер за свою “риболовлю” йому доведеться відповідати не лише грошима, а й, імовірно, свободою.
Про інцидент, що стався 18 квітня, офіційно повідомив Житомирський рибоохоронний патруль. Сума збитків, розрахована фахівцями, виявилася приголомшливою для локального масштабу – держава втратила майже 226 тисяч гривень.
Порушника виявили спільними зусиллями рибпатрульних та поліцейських із селища Ружин. Чоловік діяв із розмахом: він перебував у гумовому човні та використовував вісім сіток, сумарна довжина яких сягала 400 метрів. Таке спорядження не залишило рибі жодних шансів на природне розмноження.
“На річці Роставиця в селі Дерганівка Бердичівського району було виявлене грубе порушення правил рибальства. Громадянин з гумового човна незаконно виловлював водні біоресурси вісьмома сітками протяжністю 400 метрів. Серед впійманого ним – 70 штук карася сріблястого, 1 короп (сазан), 4 щуки, 10 окунів, 40 пліток та 1 рак. Загальна вага виловленого улову – 18 кілограмів 860 грамів.”
Кожен вилучений екземпляр став частиною великого рахунку. Експерти підрахували, що фінансові втрати для рибного господарства країни від цього одного виїзду становлять рівно 225 тисяч 760 гривень.
Окрім адміністративного протоколу за “Грубе порушення рибальства”, санкція якого передбачає штраф від 340 до 680 гривень, справа набула значно серйознішого обороту. Слідчо – оперативна група, яку викликали на місце, задокументувала докази для кримінального провадження.
Наразі відомості про подію вже внесені до ЄРДР за частиною 1 статті 249 Кримінального кодексу України. Це загрожує чоловікові штрафом від 17 до 51 тисячі гривень. Поліція вилучила все майно порушника: улов, сітки, гумовий човен без розпізнавальних знаків та навіть автомобіль.
Рибоохорона нагадує, що нерест – це критичний період для екосистеми, і закликає свідків порушень телефонувати на “гарячу лінію” за номером 067-414-60-74. Кожен дзвінок може врятувати популяцію риби в регіоні.
Редакція Суспільне Житомир зазначає, що затриманий рибалка може висловити свою версію подій, звернувшись до них через офіційну сторінку у мережі Facebook. Право на позицію іншої сторони залишається відкритим.
Обмеження на вилов біоресурсів у Житомирській області
Варто пам’ятати, що з початку квітня в області діє суворий весняно – літній режим охорони водойм. Заборона спрямована на захист риби під час розмноження, коли вона є найбільш беззахисною перед браконьєрами. Терміни обмежень різняться залежно від типу водної артерії.
- у водосховищах, озерах та ставках – з 1 квітня до 10 червня;
- у річках та їх кореневих водах – до 20 травня;
- у придаткових водах річок – до 30 червня.
Для заповідних територій діють окремі графіки, що базуються на спеціальних положеннях про охорону цих об’єктів.
Правила для законослухняних рибалок
Екоінспекція підкреслює, що повного табу на риболовлю немає, але правила стали значно жорсткішими. Любителям дозволено виходити на берег лише з обмеженим набором знарядь і тільки в тих місцях, які не вважаються нерестовищами. Дозволено мати не більше двох гачків або один спінінг.
При цьому діє ліміт на вилов: за добу одна людина може забрати не більше 3 кілограмів риби плюс одну трофейну особину. Використання будь-яких сіток, “павуків” чи ятерів під час нересту категорично заборонене.
Наслідки для порушників законодавства
Покарання за ігнорування правил варіюється від символічних сум до реальних термінів. Якщо просте порушення обійдеться у штраф до 170 гривень, то грубі дії із забороненими засобами тягнуть за собою конфіскацію всього майна.
- адміністративна – від попередження до штрафу від 34 до 170 гривень;
- за грубі порушення (використання вибухових або отруйних речовин, електроструму, вогнепальної зброї тощо) – штраф від 340 до 680 гривень з конфіскацією знарядь лову;
- у разі завдання істотної шкоди – кримінальна відповідальність за статтею 249 Кримінального кодексу України: штраф або обмеження волі на строк до 3 років із конфіскацією знарядь і засобів промислу та незаконно добутих ресурсів.
“Окрім штрафів, порушники зобов’язані відшкодовувати збитки за кожен незаконно виловлений екземпляр водних біоресурсів, зокрема: щука – 3 468 гривень; окунь – 3 162 гривні; лящ – 1 649 гривень; лин – 1 598 гривень; карась сріблястий – 1 581 гривня. На територіях природно – заповідного фонду розмір відшкодування шкоди є значно вищим”, – інформує Держекоінспекція.
Також варто врахувати, що зараз на водоймах Житомирщини заборонено рух будь-яких моторних суден та приватних човнів. Виняток зроблено лише для спецтранспорту рибоохорони та силових структур. Підводне полювання та промисловий вилов так само залишаються поза законом до завершення нерестового періоду.
Коментарі