Екологічна драма в залі суду: чому річки Бердичева перетворилися на стічні канави

Річка Гнилоп’ять та струмок Семенівський стали об’єктами кримінального розслідування, яке дійшло до фази судових розглядів. У Бердичівському міськрайонному суді 9 березня відбулося чергове засідання у справі Віталія Мацюка – колишнього очільника МКП «Бердичівкомунсервіс», якого звинувачують у грубому порушенні правил охорони вод.

Прокурор Олександр Яровий представив суду перший том доказів. Пакет документів включає результати інженерно – екологічних експертиз та протоколи огляду місць, де брудні стоки без жодного контролю потрапляли у природні водойми. За даними слідства, підприємство працювало без обов’язкового дозволу на спеціальне водокористування, що фактично легалізувало безконтрольний скид нечистот.

Звідки тече бруд: географія забруднення

Головуюча суддя Людмила Хоцька озвучила результати експертизи зразків води. Фахівці зафіксували, що ключовими точками забруднення стали випуски дощової каналізації на таких локаціях:

• вулиця Трудова;
• вулиця Осипенка;
• вулиця Одеська;
• вулиця Ринкова;
• вулиця Урожайна.

Обвинувачення наголошує, що саме «Бердичівкомунсервіс» як балансоутримувач мереж несе відповідальність за екологічну безпеку. Проте захист вибудував зовсім іншу лінію аргументації.

Позиція захисту: «Спадок» 1960-х років

Адвокат Олександр Колесник стверджує, що Віталій Мацюк став заручником застарілої радянської інфраструктури. Зливова система міста, зведена ще у 60-х роках минулого століття, технічно не передбачає очищення – вода просто тече по трубі напряму в річку. За словами захисника, для вирішення проблеми потрібна повна перебудова системи, на що у збиткового комунального підприємства немає коштів.

«Є труба, по трубі тече вода і скидається в річку. Щоб це змінити, потрібно перебудувати всю систему — розробити проєкт, знайти фінансування», — аргументував адвокат.

Втім, у сторони обвинувачення виникли контраргументи. Хоча питання очисних споруд обговорювали ще у 2020 році, за період з 2021 по 2024 рік керівництво підприємства не надіслало жодного офіційного запиту до міської ради щодо виділення фінансування на екологічні потреби. Наразі суд продовжує вивчати письмові докази, намагаючись з’ясувати: чи була бездіяльність директора свідомою, чи зумовленою лише дефіцитом бюджету.