Автор 
Замість точкового знесення — глобальне перепланування міста. У Житомирі суперечка навколо елітної забудови на березі Тетерева переросла у дискусію про створення нового Генерального плану, яка може затягнутися на роки.
Епіцентром скандалу став провулок Річковий, де раніше розташовувалася човнова станція, а нині височіють приватні маєтки. 29 січня регламентна комісія міськради розглядала питання одного з таких будинків, власницею якого є дружина Леоніда Крігера. Ситуація патова: суд постановив винести нерухомість за межі захисної смуги, проте виконання рішення наштовхнулося на запеклий опір власників та законодавчі колізії.
Під час засідання було озвучено офіційну позицію родини Крігерів. Власники категорично відкидають звинувачення у самовільному захопленні узбережжя, наводячи низку аргументів на свій захист:
- будинок придбано у 2019 році за нотаріальними договорами з повною державною реєстрацією;
- на момент купівлі жодних юридичних обмежень щодо використання майна не існувало;
- земельні ділянки використовуються на правах оренди, підтвердженої рішеннями міськради;
- складний рельєф місцевості все одно не дозволяє безпечно спуститися до води в цьому місці, натомість поруч є альтернативні проходи.
Леонід Крігер називає закиди бездоказовими та готується захищати приватну власність у правовому полі.
Натомість громадськість вимагає радикальних дій. Активіст Олександр Швецов апелює до Земельного та Водного кодексів, стаття 61 яких забороняє будь-яке будівництво у прибережних захисних смугах, окрім гідротехнічних споруд. За його словами, на території колишньої станції оселилися посадовці та заможні містяни, а рішення суду щодо будинку Крігера ігнорується вже близько двох років.
«Рішення суду має бути виконане без зволікань. Лише після публічного розголосу прокуратура та виконавча служба почали цікавитися ситуацією», — зазначає Швецов, вказуючи на парадокс: міськрада судиться за розірвання оренди, але водночас нещодавно знову надала цю ж землю в користування.
У міській раді визнають складність ситуації та пропонують вирішувати її комплексно. Голова регламентної комісії Олександр Черняхович повідомив, що місто вже виділило 5 мільйонів гривень на розробку Комплексного просторового плану. Цей документ включатиме новий Генплан, без якого вносити системні зміни неможливо.
За словами посадовця, чинний Генплан не класифікує згадані об’єкти як такі, що знаходяться в прибережній смузі, а суд під час розгляду справи не врахував наявну забудову. Черняхович попереджає: механічне виконання судових рішень може зачепити інтереси багатьох житомирян, які роками живуть біля річки.
Влада вирішила створити робочу групу для аналізу прибережної зони. Втім, процес обіцяє бути тривалим — розробка необхідної документації займе щонайменше два роки. Тож швидкого фіналу в історії про «війну за берег» чекати не варто.
Коментарі