Автор 
Економіст і публіцист Олексій Кущ вважає, що дії НАБУ та САП щодо партії «Батьківщина» та її лідерки Юлії Тимошенко мають радше політичний, ніж правовий характер. На його думку, ця справа сигналізує про межі дозволеного для опозиційних сил у публічному дискурсі.
Кущ підкреслює, що звинувачення опозиційної фракції в «організації голосувань» виглядають цинічно, враховуючи існування формальної монобільшості у парламенті. За його словами, провалені або проблемні голосування — відповідальність керівництва правлячої фракції.
“Якщо ж монокоаліції фактично немає — парламент має публічно формувати нову більшість”, — зазначає Кущ.
Особливо показовим експерт вважає час силових дій — вони відбулися після критики Тимошенко на адресу НАБУ, де вона звинуватила відомство в імітації боротьби з корупцією та використанні антикорупційної риторики для тиску на владу.
Кущ звертає увагу на те, що НАБУ не проявляло подібної жорсткості у справах інших резонансних фігурантів, які залишили країну разом із капіталами. Він також оцінює обшуки без санкції суду як «правове дно».
“Використання сумнівних доказів може мати ширшу політичну мету”, — додає експерт.
У ширшому контексті Кущ розцінює ситуацію не як персональну історію одного політика, а як атаку на політичні сили, що намагаються формувати самостійну позицію щодо ключових питань:
- завершення війни;
- економічна політика;
- захист підприємців, зокрема ФОПів.
На думку експерта, ця справа має стати сигналом для всіх опозиційних еліт щодо меж публічної критики та позицій у парламенті.
Коментарі