Автор 
У Малинській громаді на Житомирщині щодня курсують одинадцять шкільних автобусів, які підвозять майже 500 дітей. Найдовший маршрут – від Малина до гімназії в селі Горинь – охоплює понад 200 кілометрів сільських доріг і проходить через десяток населених пунктів.
Маршрут, що починається о сьомій ранку
Водій шкільного автобуса Василь Боженко розповідає, що його день стартує задовго до початку уроків. Діти з Малина сідають у автобус о 7:00, а далі по дорозі приєднуються школярі з пʼяти сіл. Кінцева точка першого кола – Горинська гімназія, де частина учнів залишається на навчання. Потім він вирушає по друге коло.
“Забираю дітей з Малина, з Ворсівки двоє, з Єлівки троє, з Нянівки двоє, з Соснівки четверо, з Вʼюнища одного. Потім їду на Тростяницю – там десять дітей. З Устинівки один хлопчик, з Гути-Логанівської двоє, з Березиного одна учениця і з Ободівки четверо”, – розповів водій.
За його словами, на дорозі трапляється все: від важких ґрунтових ділянок до несподіваних зустрічей з дикими тваринами.
“Як їдемо раненько на Тростяницю, буває, лосі виходять на дорогу. Кози перебігають табунами дуже часто”, – каже він.
Діти прокидаються ще затемна, але не скаржаться
Пʼятикласник Кирил Кліменко щодня їде до гімназії з Малина. Каже, що хоч прокидатися рано й нелегко, але йому подобається навчання в Горині.
“О шостій годині я прокидаюся, вмиваюся, снідаю і вирушаю в школу. Тут у мене багато друзів, і вчителі гарно до нас ставляться”, – розповів Кирил.
Учень Ілля Харкавий теж погоджується на ранні підйоми заради шкільних друзів.
“Я встаю о 6:25 і виходжу о 6:50. У Малині мені не вдалося завести друзів, а тут їх дуже багато”, – каже хлопець.
Мама школярів Марина Харкава пояснює, чому обрала для дітей сільську гімназію.
“У сільських школах менше булінгу, ніж у міських. Моєму сину спокійніше тут. Вони неконфліктні, і там їм комфортніше”, – говорить жінка.
Організація підвозу та робота школи
Щодня разом із дітьми їздить супроводжуюча вчителька Ніна Проданчук. Вона підтримує звʼязок із батьками та інформує про зміни у графіку.
Горинська гімназія, за словами директорки Галини Конотовської, навчає 57 учнів, з яких 41 приїжджає з різних сіл.
“На один маршрут витрачаємо 40 хвилин. Навчання починаємо о 8:30, молодші закінчують о 13:00, старші – о 14:00. Потім з дітьми проводимо дозвілля та виїжджаємо назад о 14:15”, – уточнила директорка.
Фінансування та масштаби перевезень
Начальник управління освіти Малинської міськради Віталій Коробейник розповів, що у громаді працюють 11 шкільних маршрутів.
“Це дає можливість забезпечувати підвозом 460 дітей і понад 100 педагогічних працівників. Ще 30 дошкільнят також відвідують садочки завдяки підвозу”, – зазначив посадовець.
У 2025 році на обслуговування автобусів, пальне та зарплати водіїв з місцевого бюджету виділили 6,8 мільйона гривень.
Попри великі відстані та виклики, шкільні маршрути залишаються ключовою умовою доступу дітей до освіти в розгалуженій Малинській громаді.
Коментарі