На Овруччині зберігають кулінарну традицію — у Стугівщині готують автентичний сірий борщ

У селі Стугівщина на Житомирщині й досі готують сірий борщ — старовинну страву Полісся, яку варили ще наші пращури. Рецепт і технологію приготування журналістам Суспільного розповіла Наталія Пилипчук, учасниця місцевого жіночого колективу «Берегині».

За словами жінки, борщ має особливу назву через свій колір:

«Його так і називали — “сєрий”. Коли дістаєш із печі, він набуває сірого відтінку. Головний інгредієнт — січанка, тобто дрібно посічена капуста, яку колись рубали не ножем, а спеціальним сікачем у дерев’яній посудині», — розповідає Наталія Пилипчук.

Січанку, пояснює жінка, робили з так званих «шулячків» — залишків капустяних качанів, які не придатні для засолювання чи голубців. Їх дрібно рубали, клали у дерев’яні діжки, заливали водою та залишали скисати на припічку кілька днів. Така квашена капуста ставала основою для майбутнього борщу.

Для приготування страви у глиняний горщик кладуть картоплю, свинячі ребра або кістки, сушені гриби й квасолю. До цього додають уже готову січанку разом із розсолом — саме він надає борщу характерного смаку.

«Коли додаєш розсольчик — тоді борщик виходить справжній, наваристий. Солимо, доливаємо води, трохи засмажки, і ставимо не у вогонь, а до жару — щоб томився до обіду чи вечора», — каже господиня.

У давнину сірий борщ готували в печі, обгортаючи горщик жаром, щоб страва повільно доходила. Лаврового листа, розповідає Наталія, у цю страву майже не додавали. Готовий борщ не заправляли сметаною — його їли з цибулею або часником.

Сьогодні рецепт сірого борщу у Стугівщині передають із покоління в покоління, зберігаючи поліську кулінарну спадщину. Для місцевих жителів це не просто страва, а частина родинної пам’яті й традицій, які об’єднують громаду навколо стародавніх звичаїв.