Автор 
З 1 вересня 2025 року в Україні припинять фінансування з державної освітньої субвенції шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Це означає, що місцеві органи влади повинні будуть вирішувати, чи утримувати такі заклади за рахунок власних бюджетів, чи проводити їхню реорганізацію з переведенням дітей до інших шкіл.
Журналісти дослідили ситуацію в Житомирській області та з’ясували, у яких громадах планують закривати або змінювати формат роботи шкіл, а де з 1 вересня всі заклади продовжать працювати.
Причини та умови змін
Відповідно до постанови Кабміну №245 від 5 березня 2024 року, з 2026 року фінансування з держбюджету не отримуватимуть також школи з кількістю учнів менше 60. У Міністерстві освіти та науки пояснюють, що таке рішення має підвищити якість навчання у сільських громадах та оптимізувати витрати.
«У малокомплектних школах часто в одному класі навчається 5–6 учнів або проводять заняття у з’єднаних класах, де об’єднані діти різного віку. Це зменшує можливості для спілкування та взаємного навчання, а також створює кадрові проблеми – деякі предмети викладають непрофільні вчителі», – зазначають у МОН.
Держава витрачає на навчання одного сільського учня в середньому 30,4 тис. грн на рік, у місті – 24,4 тис. грн, а в окремих селах ця цифра перевищує 51 тис. грн.
Рішення приймають громади
Чи закривати малокомплектну школу, чи ні – визначає кожна громада. Варіанти два: реорганізація з переведенням учнів в опорні школи з організацією підвозу або дофінансування закладів за рахунок місцевого бюджету. При цьому вимоги не стосуються початкових шкіл, частину закладів можуть перепрофілювати.
Де школи працюватимуть без змін
Із 66 громад Житомирщини на запити журналістів відповіли 65 (Березівська громада відповіді не надала). У 41 громаді закриття чи реорганізація шкіл не планується.
Серед них – Романівська громада, де батьки учнів через суд домоглися скасування попереднього плану оптимізації мережі, що передбачав залишення в громаді лише одного ліцею у селі Романівка.
Коментарі